?

Log in



Оказание правовой помощи в различных отраслях права юристом и адвокатом основано на предоставлении правовых услуг, направленных на обеспечение реализации прав и свобод человека и гражданина, защиты этих прав и свобод, их восстановление в случае нарушения.
В порядок предоставление первоочередных услуг адвоката, юриста входит предоставление правовой информации, консультаций и разъяснений по правовым вопросам; составление заявлений, жалоб, процессуальных и других документов правового характера; осуществление представительства интересов лица в судах (кроме документов процессуального характера); предоставление помощи в обеспечении доступа лица к вторичной правовой помощи и медиации, других государственных органах, органах местного самоуправления, перед другими лицами; обеспечения защиты личности от обвинения; предоставления лицу помощи в обеспечении доступа лица к вторичной правовой помощи и медиации.
Второй этап предоставления услуг адвокатом, юристом, их правовая помощь включает такие виды правовых услуг: защита; осуществление представительства интересов лиц в судах, других государственных органах, органах местного самоуправления, перед другими лицами; составление документов процессуального характера.
Предоставление юридических услуг адвокатом и юристом заключается в предоставлении консультаций по вопросам действующего законодательства, осуществление защиты прав и интересов лиц, находящихся в сложных жизненных обстоятельствах, содействие применению государственного принуждения и реализации юридической ответственности лиц, прибегающих к противоправным действиям в отношении этого лица (оформление правовых документов, адвокатская помощь защита прав и интересов лица и т.д.).
Работаем также со всеми регионами Украины отдаленно - через Интернет.
Цена на услуги юриста и адвоката может складываться исходя из почасовой оплаты труда, но не может быть меньше, чем средняя оплата труда такого специалиста за час в Киеве, Днепре или Львове, исходя из средней заработной оплаты в месяц таких специалистов, учитывая местонахождения клиента, а также места предоставления услуги и сложность правовой проблемы или исходя из требуемого количества составления необходимых документов (заявления, жалобы, ходатайства в суд) за единицу документа в целом, но не меньше, чем почасовая оплата труда такого специалиста за час в Киеве, Днепре или Львове, учитывая местонахождения клиента, а также места предоставления услуги.
Также при договоренности об оплате учитывается необходимый объем требуемый для выполнения по обращению в той или иной разрешаемой правовой проблеме, а также категория сложности, которая совпадает с коэффициентами сложности дел установленными Государственной судебной администрацией для рассмотрения дел в суде.

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.


Стаття 144. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу

1. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Стаття 145. Види заходів процесуального примусу

1. Заходами процесуального примусу є:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід;
5) штраф.
2. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.


Стаття 101. Електронні докази

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного документа.
3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
5. Якщо подано копію (електронну копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Стаття 102. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів

1. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
2. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.

Стаття 4. Визначення термінів

1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
2) публічно-правовий спір – спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник в зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на основі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник в зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
3) адміністративний суд – суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;
4) суд – суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду;
5) адміністративне судочинство – діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом;
6) судовий процес – правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства;
7) суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
8) позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
9) відповідач – суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
10) письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання, на основі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом;
11) розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;
12) судове рішення – рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції;
13) рішення суду – рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги;
14) постанова – письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги;
15) ухвала – письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання;
16) адміністративний договір – спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права і обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:
а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень;
б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;
в) замість видання індивідуального акта;
г) для врегулювання питань надання адміністративних послуг;
17) публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
18) нормативно-правовий акт – акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
19) індивідуальний акт – акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;
20) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) – адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;
21) типові адміністративні справи – адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
22) зразкова адміністративна справа – типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення;
23) похідна позовна вимога – вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги);
24) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.


Стаття 112. Зміст висновку експерта у галузі права

1. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону чи аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
2. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Стаття 113. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

1. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
2. Суд може послатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.


Комітет з питань правової політики та правосуддя розглядає Проект Закону про реабілітацію осіб, які були незаконно засуджені, номер, дата реєстрації: 0912 від 27.11.2014 року, включено до порядку денного: 1852-VIII від 21.02.2017 року.

Наявні в судовій системі України проблеми щодо неупередженого та справедливого судочинства стали підґрунтям для розгортання у період з березня 2010 року по лютий 2014 року кампанії переслідувань осіб.
У зазначений період мали місце випадки порушення прав людини на справедливий суд, коли людину позбавляли волі не у зв’язку з вчиненням нею певного злочину, а з фальсифікацією доказів.
Саме відсутність незалежного та справедливого суду призвела до численних переслідувань та репресій в Україні.
З метою усунення наслідків беззаконня та забезпечення гарантування принципу справедливості судочинства постала необхідність відновлення порушених прав осіб, які у період з березня 2010 року по лютий 2014 року були незаконно засуджені судами України.
Метою проекту Закону є забезпечення гарантій правового та соціального захисту осіб, які були незаконно засуджені.
Для встановлення наявності ознак ухвалення судового рішення проектом Закону пропонується створити Комісію з питань реабілітації осіб, які були незаконно засуджені, яка складатиметься з 15 осіб, 10 з яких – з числа суддів (суддів у відставці) та 5 – з представників громадськості.
Склад Комісії затверджуватиметься Верховною Радою України.
У разі прийняття Комісією рішення про наявність ознак ухвалення судового рішення особа має право на звернення до суду для встановлення статусу реабілітованої, який розглядає справу за правилами, встановленими для перегляду справ за нововиявленими обставинами.
Відповідно до положень проекту Закону у випадку ухвалення виправдувального вироку суд визнає особу реабілітованою і така особа матиме право на відшкодування (повернення) належного їм конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна або коштів з державного бюджету, отриманих від реалізації такого майна; сум сплачених штрафів, призначених як покарання; стягнутих з особи процесуальних витрат у кримінальному провадженні; компенсації коштів у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць перебування під вартою та у місцях позбавлення волі.
Відшкодування шкоди здійснюватиметься у порядку, визначеному Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
У відповідній сфері правових відносин діють:
Конституція України;
Кримінальний процесуальний кодекс України;
Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.


Комітет з питань запобігання і протидії корупції розглядає Проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" щодо внесення до декларації даних про лікування та/або навчання осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх близьких осіб, номер, дата реєстрації: 6434 від 11.05.2017 року.

Частини перша та друга статті 24 Констиуції України гарантують, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно частини третьої статті 49 Конституції України держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Стаття 53 Констиуції України визначає, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Сьогодні ми спостерігаємо ганебне явище, коли виконавча та законодавча гілки влади приймають всупереч Конституції України рішення про скорочення та знищення системи охорони здоров’я та освіти. Можновладці з усіх засобів масової інформації розповідають, що це робиться в рамках реформи галузі освіти і охорони здоров’я.
Проте чомусь своїх батьків та дітей найвищі посадовці відправляють на лікування та навчання саме за кордон. Невже дітей та батьків можновладців не влаштовує якість реформованих діючою владою лікарень та шкіл?!
Де ж тоді гарантовані Конституцією України рівні конституційні права і свободи? Невже одні громадяни «рівніші» за інших?
Згідно частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначені цим Законом, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Декларація, по своїй суті, є фіскальним документом, у якому суб’єкт декларування повинен відображати як усі свої доходи, так і усі витрати, в тому числі, й свої видатки та своїх близьких осіб на лікування та/або навчання.
Тому й пропонується запровадити з метою громадського контролю за тим, де, як і за скільки лікуються та навчаються державні чиновники і їх близькі особи, в той час як рішеннями державних можновладців в Кабміні та Верховній Раді України знищується система вітчизняної медицини та освіти. І це при тому, що Україна посідає одне з перших місць у світі за коефіцієнтом смертності. Так загальний національний коефіцієнт смертності дорівнює 14,46. Обігнати Україну в цьому антирейтингу вдалося лише африканській країні Лесото, де коефіцієнт смертності на 1000 населення склав 14,89.
Метою даного законопроекту є посилення контролю суспільства за тим, де, за скільки і як лікуються та навчаються державні чиновники і їх близькі особи шляхом оприлюднення цієї інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку можновладці подають відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Законопроект передбачає, що суб’єкти декларування, визначені Законом України «Про запобігання корупції», у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, додатково зазначатимуть відомості про дані про місце навчання та/або лікування суб’єкта декларування та/або його близьких осіб: дані про надані послуги із лікування та/або навчання (оплачувані чи ні), найменування юридичної чи фізичної особи, які надавали послуги із лікування та/або навчання, із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які надавали послуги із лікування та/або навчання, час лікування та/або навчання, вартість наданих послуг із лікування та/або навчання. Такі дані зазначаються незалежно від розміру відповідного видатку на лікування та/або навчання суб’єкта декларування та/або його близьких осіб.
Основними законодавчими актами, що регулюють суспільні відносини в даній сфері є Конституція України, Закон України «Про запобігання корупції».
Прийняття цього проекту не тягне за собою внесення змін до інших законів України.
Прийняття запропонованого законопроекту забезпечить посилення контролю суспільства за видатками можновладців на своє навчання та/або лікування, а також навчання та/або лікування їх близьких осіб через оприлюднення відповідної інформації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.


Метою і завданням прийняття проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до чинного законодавства України щодо вдосконалення механізму встановлення протипоказань для повноцінного виконання своїх функціональних обов’язків особами, які займають або претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком» є внесення змін до низки статей Законів України «Про запобігання корупції» та «Про державну службу» з метою гармонізації чинного законодавства, удосконалення механізму та впорядкування системи обов’язкових попередніх, періодичних та позачергових профілактичних медичних, наркологічних та психіатричних оглядів населення та осіб, які займають або претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, посад державних службовців, суддів, а також посад з підвищеним корупційним ризиком.
Проектом Закону України «Про внесення змін та доповнень до чинного законодавства України щодо вдосконалення механізму встановлення протипоказань для повноцінного виконання своїх функціональних обов’язків особами, які займають або претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком» пропонується внести зміни до ряду статей Законів України «Про запобігання корупції» та «Про державну службу», а також доповнити Закон України «Про запобігання корупції» статтею 571 щодо удосконалення механізму та впорядкування системи обов’язкових попередніх, періодичних та позачергових профілактичних медичних, наркологічних та психіатричних оглядів населення та осіб, які займають або претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, посад державних службовців, суддів, а також посад з підвищеним корупційним ризиком. Даний проект Закону визначає правові та організаційні засади проведення перевірки стану здоров’я осіб, які займають державні посади різних рівнів.
Законопроект складається з розділу І про «Зміни до Закону України «Про запобігання корупції», розділу ІІ «Зміни до Закону України «Про державну службу» та розділу ІІІ «Прикінцеві положення» і передбачає проведення обов’язкових попередніх, періодичних та позачергових профілактичних медичних, наркологічних та психіатричних оглядів для всіх без виключення осіб, зазначених у пункті 1 статті 3, а також підпунктах 1 та 5 пункту 1 статті 56 Закону України «Про запобігання корупції». Законопроект також містить норму щодо проведення огляду зазначених осіб при наявності підозри на стан сп’яніння, спричинений вживанням алкоголю, наркотичних та/або прирівняних речовин, або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України “Про державну службу”, Законом України “Про запобігання корупції”.
Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів не потребує.

В глоссарии, по которому проверяют СБУшиников, в самом коротком опросе на установление патологии, есть всего три вопроса, два из них, связанные чисто с медицинскими знаниями, т.е наличие диагноза и третий вопрос самый простой - нарушает ли личность общепринятые нормы морали в обществе?
Если на третий вопрос будет получен положительный ответ, при отсутствии очевидного диагноза, все, это основание для недопущения таких лиц к ответственной должностной работе.
Это может выражаться, например, если судья нападает на женщин в своей приемной, пишет заявление о том, что это посетители на него кидаются с порога, потом прикрываясь статусом судьи, когда он входит в магазин все продавцы знают его как судью, рассчитывает, что никто не имеет ни малейшего права усомниться в его порядочности, ворует кальсоны. Это классический тип психопата!

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглядає Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо окремих питань досудового розслідування), номер, дата реєстрації: 2339а від 13.07.2015 року, включено до порядку денного: 1852-VIII від 21.02.2017 року.
Важливість гарантії розгляду справ упродовж розумного строку, а також позиції ЄСПЛ щодо необхідності існування в національному законодавстві спеціальних правових інструментів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження у справі та пришвидшити її розгляд, обумовлює необхідність чіткої регламентації зазначеної позиції в чинному Кримінальному процесуальному кодексі України.
Як передбачено статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), завданнями кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас, доводиться констатувати, що окремі положення КПК України, суперечать вимогам Конституції України, рішенням Конституційного Суду України, Рішенням ЄСПЛ, а також висновкам та рекомендаціям міжнародних організацій. Практичне застосування його норм створює потенційну вразливість прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України, Загальною декларацією прав людини ООН, Конвенцією Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод.
Загалом, суттєві зауваження викликає низка наступних положень КПК України.
По-перше, статті 214 та 219 КПК України створюють механізм зволікання та затягування як при реєстрації повідомлень про кримінальне правопорушення, внесення про нього відомостей до ЄРДР, так і щодо строків досудових розслідувань у випадку коли особа підозрюваного відома, але останній переховується від слідства. З огляду на це, доволі часто через небажання окремих працівників правоохоронних органів виникають ситуації, коли підозрюваному ставиться «пропозиція» при якій останній себе комфортно почуває, продовжує не переховуючись від правоохоронних органів перебувати на волі не будучи підданим справедливому покаранню за вчинене кримінальне правопорушення. А після сплину строків притягнення до кримінальної відповідальності уникнути заслуженого покарання.
По-друге, стаття 284 не враховує підстав для закриття кримінального провадження щодо не скасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, наявності підстав вважати, що дія або бездіяльність, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, через малозначність не становить суспільної небезпеки, або існують обставини, що виключають злочинність діяння.
Окрім вищезгаданого, КПК України містить ряд інших суперечливих положень, що можуть бути використані слідчими та судовими органами для зловживань, та які не забезпечуватимуть безумовне встановлення об’єктивної істини у конкретній справі.
Проект розроблено з метою зміцнення демократії та утвердження верховенства права, забезпечення безумовного виконання завдань кримінального провадження, належного захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України, Загальною декларацією прав людини ООН, Конвенцією Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, а також недопущення будь-яких зловживань з боку правоохоронних органів у ході кримінального провадження.
Проектом, зокрема, пропонується:
Щодо реєстрації заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення та термінів внесення відомостей про нього до ЄРДР:
передбачають обов’язок як слідчого, прокурора щодо реєстрації заяви-повідомлення про злочин впродовж 24 годин з моменту одержання чи виявлення ними безпосередньо, так і з повідомлень інших працівників правоохоронних органів, обов’язком яких є повідомлення про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення слідчому та/або прокурору;
внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості повинні відповідати суті та змісту заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення;
Щодо строків досудового розслідування пропонується:
визначити початком перебігу процесуального строку для здійснення досудового розслідування подію, яка пов’язана саме часом реєстрації заяви, повідомлення про кримінальний проступок в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за умови, що особа підозрюваної особи відома.
пропонується не застосувати прив’язку до часу реєстрації заяви, повідомлення про кримінальний проступок в Єдиному реєстрі досудових розслідувань якщо особа, що його вчинила невідома.
Щодо розширення підстав закриття кримінального провадження, а саме:
існування не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, прийнята відповідно до частини третьої статті 284;
встановленя достатніх підстави вважати, що дія або бездіяльність, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі;
встановленя обставин, що виключають злочинність діяння, передбачені статтею 17 та розділом VIII Кримінального кодексу України.
Законопроектом також пропонується:
уточнити випадки, коли особи не можуть бути допитані як свідки;
розширити права свідка, зокрема, надавши можливість подавати скарги на дії слідчого і прокурора;
розширити випадки, коли ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють зазначене питання, є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України.
Прийняття проекту додатково не потребує внесення змін до Законів України.

Розширення прав свідка - можливість подавати скарги на дії слідчого і прокурора; впровадження гарантії розгляду справ упродовж розумного строку, а також позиції ЄСПЛ щодо необхідності існування в національному законодавстві спеціальних правових інструментів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження у справі та пришвидшити її розгляд; визначення початку перебігу процесуального строку для здійснення досудового розслідування подію, яка пов’язана саме часом реєстрації заяви, повідомлення про кримінальний проступок в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за умови, що особа підозрюваної особи відома; пропозиція не застосувати прив’язку до часу реєстрації заяви, повідомлення про кримінальний проступок в Єдиному реєстрі досудових розслідувань якщо особа, що його вчинила невідома, - все валяється у ВР з 2015 року!
Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.


Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглядає алтернативний Проект Закону про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (щодо визначення розміру застави до осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину), номер, дата реєстрації: 2324а-3 від 16.07.2015 року, включено до порядку денного: 1852-VIII від 21.02.2017 року.
Проект Закону України «Про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України» (щодо визначення розміру застави до осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину) (далі – проект Закону) розроблено для підвищення статусу застави, як реальної гарантії належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, що, у свою чергу, оптимально забезпечить дієвість цілей та задач кримінального процесу в цілому.
Необхідність застосування застави у збільшеному розміру за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів щодо службовців та корупціонерів в порівнянні з іншими особами, зумовлено підвищеною суспільною небезпекою зазначених категорій злочинів, а існуючі розміри застави є неадекватно мізерними, оскільки отримання зазначеними особами неправомірної вигоди, протягом усієї протиправної діяльності, як правило, значно перевищують суму застави, визначену діючим законодавством.
Проектом Закону пропонується вдосконалити механізм реалізації такого кримінально-процесуального інституту як застава, підвищити (в порівнянні з існуючими) розміри застави в залежності від категорії та ступеню тяжкості вчиненого злочину, визначити окремі категорії осіб щодо яких за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів застосовується запобіжний захід у вигляді застави у збільшеному розмірі в порівнянні з іншими особами.
Метою розроблення проекту Закону є забезпечення дієвих механізмів реалізації такого кримінально-процесуального інституту як застава, поширення практики застосування у сучасних умовах пріоритету загальнолюдських цінностей.
Законопроектом пропонується внести зміни до частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, що регулюють порядок визначення розміру такого запобіжного заходу як застава до осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину в залежності від категорії та ступеня тяжкості вчиненого злочину.
Новелами у запропонованому законопроекті є:
- підвищення (в порівнянні з існуючими) розмірів застави в залежності від ступеня тяжкості вчиненого злочину;
- визначення окремих категорій осіб щодо яких за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів застосовується запобіжний захід у вигляді застави у збільшеному розмірі в порівнянні з іншими особами.
Застава вважається найбільш суровою психологічно-примусовою мірою запобіжного заходу. Можливість втрати майна має становити реальну гарантію належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого. Саме тому, індивідуально визначаючи розмір застави у кожному конкретному випадку, її сума має бути для підозрюваного, обвинуваченого значно суттєвою, а можливість втрати застави серйозно ускладнювати можливе ухилення від покладених на таку особу обов’язків. Навряд чи можна погодитися з тим, що сума у розмірі 1218 грн., 24 360 грн., чи навіть сума у розмірі 97 440 грн. (при можливості застосування санкції у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або навіть довічного позбавлення волі) стане у такому випадку суттєвим аргументом та стримувати особу від можливого ухилення від покладених на неї обов’язків.
Крім того, пропонується застосовувати запобіжний захід у вигляді застави щодо окремих категорій осіб, які підозрюються чи обвинувачуються за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів з найбільш високою суспільною небезпекою проти власності, службових чи корупційних злочинів у збільшеному розмірі в порівнянні з іншими особами.
До таких злочинів належатимуть шахрайство, вчинене у великих чи в особливо великих розмірах (ч. 3, 4 статті 190 Кримінального кодексу України); заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи у великих розмірах – (ч. 3, 4, 5 статті 191 Кримінального кодексу України); легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом вчинені у великому або особливо великому розмірі (ч. 2, 3 статті 209 Кримінального кодексу України); зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу України); перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (стаття 365 Кримінального кодексу України); зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2 Кримінального кодексу України); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, предметом якого була неправомірна вигода у великому або особливо великому розмірі (ч. 3, 4 статті 368 Кримінального кодексу України); незаконне збагачення, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ч. 3 статті 368-2).

Львів.Київ.Дніпро:

Наши лучшие адвокаты работают для Вас в Киеве, Днепре и Львове. Связаться с ними можно по телефонам в Киеве - 0443388576; в Днепре - 0567671276; во Львове - 0322537860. Профессиональные услуги быстро. Бронируйте сейчас со скидкой 20%. Промокод АКЦИИ 550 для регистрации СМС на номер +380949108276.

Адвокат.Днепр.Киев.Львов





новости адвоката

July 2017
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Юрист. Услуги

Львів.Київ.Дніпро

минимальная цена

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by Tiffany Chow